Ви їх не бачите, а дарма. Види спорту, варті уваги українських глядачів

В Україні офіційно визнано понад півтори сотні видів спорту, не рахуючи видів спорту для інвалідів. Є серед них популярні види спорту, за якими стежать уболівальники та про які розповідають журналісти. Є види спорту, в яких Україні, на жаль, нічим і нікому похвалитися – поки що, принаймні.

Є у нас і ті види спорту, в яких у нас є сильні спортсмени та високі результати, але через якісь причини вони залишаються на периферії уваги вболівальників та журналістів. Не зовсім без уваги, звичайно, але його явно менше, ніж ці види спорту заслуговують. У деяких із цих видів спорту ми маємо і глибокі традиції, про які широкому колу вболівальників може бути невідомо.

Спортивна акробатика

Перший вид спорту у нашому рейтингу – спортивна акробатика. Це гімнастична дисципліна, одна з трьох неолімпійських дисциплін, що входять до Всесвітньої федерації гімнастики (FIG). Акробати змагаються у п'яти категоріях – жіночі двійки, жіночі трійки, чоловічі двійки, чоловічі четвірки та змішані двійки. У всіх категоріях учасники виконують по три вправи – динаміку, баланс та комбінацію. Динаміка і баланс мають також самостійну цінність змагань, і служать кваліфікацією в комбінацію. Таким чином, на найбільших змаганнях розігрується 15 комплектів нагород.

Українці в акробатиці входять до світової еліти з самого проголошення незалежності та початку виступів під українським прапором у 1994-му році. За тридцять років українські акробати на чемпіонатах світу виграли 24 чемпіонські титули, 37 віцечемпіонських титулів та 49 бронзових медалей – це п'ятий результат в історії чемпіонатів світу.

Зараз акробати з України, як і раніше, у світовому топі. На чемпіонаті світу 2024 року вони виграли п'ять медалей – п'ятий результат серед усіх країн-учасниць. У змішаних двійок Анастасія Семенович та Богдан Іваник стали чемпіонами світу у динаміці, а Єфросинія Кривицька та Іван Лабунець – віце-чемпіонами у комбінації. Жіноча двійка Ангеліна Чернявська та Рузанна Вечерук взяла срібло у комбінації, а Юрій Пуш, Станіслав Кукурудз, Тарас Яруш та Юрій Савка виграли дві бронзи у чоловічих четвірок. Нинішнього сезону на чемпіонаті Європи у Люксембурзі українці взяли сім медалей. Чернявська та Вечерук виграли у динаміці та комбінації, а також взяли бронзу у балансі, Кривицька та Лабунець стали чемпіонами Європи у балансі та віце-чемпіонами у комбінації, а Пуш, Кукуруд, Яруш та Савка виграли срібло у балансі. Також бронзу у комбінації у жіночих трійок взяли Еліна Козачанська, Каріна Островська та Аліна Пугач. З етапів Кубка світу та інших міжнародних турнірів наші теж постійно привозять значну кількість нагород та титулів.

Аеробіка

Ще одна неолімпійська гімнастична дисципліна у структурі FIG. Тут змагаються у семи категоріях – жінки, чоловіки, змішані двійки, трійки, п'ятірки, степ та танець (останні дві категорії – змагання команд з восьми осіб). Тут виконують лише одну вправу та розігрують, відповідно, сім комплектів нагород.

Україна увійшла до еліти світової аеробіки лише у 2018 році, коли Катерина Черкез, Дар'я Гуцалюк, Олександра Мохорт, Ганна Налмова, Олександра Подопригора, Валерія Семенів, Дар'я Суботіна та Катерина Великодня виграли бронзу чемпіонату світу у степі. На наступному чемпіонаті світу, у 2021 році, Черкез, Мохорт, Суботіна та Гуцалюк разом із Юлією Самойленко, Анастасією Литвин, Ганною Тимченко та Ілоною Шелест посіли вже друге місце. 2022-го року Черкез, Мохорт, Шелест та Суботіна з Анастасією Ісаєнком, Мариною Куцевою, Дар'єю Соляник та Веронікою Сидоровою взяли ще одне срібло, а в жіночій індивідуальній категорії Анастасія Курашвілі стала першою в історії України чемпіонкою світу з аеробіки.

Минулого року степісти цього разу вперше в історії української команди з чоловіком у складі (Артем Кокарєв) взяли чергове срібло. Таку саму медаль виграла Курашвілі. На чемпіонаті Європи степісти також регулярно підіймаються на подіум, а Анастасія Курашвілі у 2023 році виграла перше в історії української аеробіки індивідуальне срібло.

Спідвей

Динамічна та видовищна дисципліна мотоспорту – короткі, по чотири кола, заїзди по короткому ґрунтовому треку овальної форми на мотоциклах без коробки передач, гальм та задньої підвіски. Повороти на цих мотоциклах проходять в ефектному заносі, а для гальмування використовують металеву накладку на підошву лівого чобота.

Український спідвей може похвалитися глибокими та славетними традиціями. Українські райдери Геннадій Куриленко, Віктор Трофімов, Григорій Хлиновський у складі збірної СРСР ставали призерами командного чемпіонату світу, Куриленко та Андрій Карпов були призерами індивідуального чемпіонату Європи. У 2012 році Карпов та Олександр Локтаєв стали чемпіонами Європи серед пар, а через рік вони ж разом із запасним Станіславом Мельничуком виграли бронзу чемпіонату Європи. А син Віктора Трофімова Володимир у 1999 році став бронзовим призером чемпіонату Європи у спідвеї на трав'яному треку.

Нині в Україні є дуже сильне молоде покоління спідвеїстів. Насамперед це Назар Парницький, якого називають «Радивилівський діамант». Минулого року він став першим українським чемпіоном Європи та віцечемпіон світу U-19, а в нинішньому сезоні він уже вийшов у фінал молодіжного чемпіонату світу, увійшов до запасних індивідуального чемпіонату світу SpeedwayGP. Також Парницький став лідером збірної України, яка вперше в історії виступить у фінальній частині командного чемпіонату світу Спідвей Націй (FIM Speedway Of Nations).

Крім того, минулого сезону Назар Парницький успішно дебютував у найсильнішому національному чемпіонаті Європи, польській Екстралізі, у складі команди «Унія» з Лешно, а цього сезону став одним із лідерів «биків», які виступають в Екстралізі 2 і претендують на підвищення у класі.

Окрім Назара Парницького, також треба відзначити ще одного молодого райдера Марка Левішина, як і раніше, показує високий рівень Олександр Локтаєв, підростає наступне покоління – Андрій Розалюк, Роман Капустін, Захар Лустюк.

Шашки

Відомий крилатий вислів говорить: «Якби шахи були королем у королівстві ігор, то шашки були б його прем'єр-міністром». В Україні «прем'єр-міністр» перебуває в тіні «короля», попри те, що за рівнем спортсменів та їх результатами, як мінімум, йому не поступається, а іноді й перевершує.

Один із найуспішніших шашистів в історії – киянин Ісер Куперман, семиразовий чемпіон світу, один із найсильніших гросмейстерів 60-х років та автор численних книг з шашок. 1983 року чемпіонат Європи виграв харків'янин Вадим Вірний, який перед цим двічі ставав чемпіоном світу в команді. У жінок у 80-х та на початку 90-х років чемпіонат світу чотири рази вигравала харків'янка Ольга Левіна, причому у 1989 році, виступаючи вже під прапором Ізраїлю, у турнірі за круговою системою вона виграла всі 11 партій.

Наразі українські шашисти залишаються серед найсильніших гравців світу. Дворазова чемпіонка світу та чинна чемпіонка Європи, одеситка Вікторія Мотрічко, посідає перше місце у жіночому рейтингу Міжнародної федерації шашок у класиці та друге – у бліці. До десятки найсильніших шашисток світу в бліці входить також Анастасія Глушко. У чоловіків у першій десятці світового рейтингу в бліці також є двоє українців – чемпіон світу 2023 року Юрій Анікєєв та Артем Іванов, який також входить до топ-10 у класиці.

Шосейні мотогонки

Як і у випадку аеробіки, у шосейних мотоперегонах Україна з'явилася нещодавно. З'явилася переважно завдяки київському гонщику Іллі Михальчику. У 2021-му році 25-річний Михальчик став віце-чемпіоном світу в гонках на витривалість (EWC), одного з найскладніших різновидів мотогонок. У календар чемпіонату світу входять такі престижні перегони, як «24 години Ле-Мана» та «Бол д'Ор». У 2023 і 2024 роках Михальчик посів третє місце в чемпіонаті світу, а в нинішньому сезоні після двох гонок трійка українця посідає шосте місце в заліку чемпіонату з подіумом на «24 години Ле-Мана».

Крім чемпіонату світу з гонок на витривалість EWC, Михальчик успішно виступає в регіональних чемпіонатах з супербайку. До минулого сезону він виступав у німецькому чемпіонаті IDM, де повторив рекорд, вигравши чотири чемпіонські титули. А нинішній рік Михальчик розпочав із чотирьох поспіль перемог у перших чотирьох перегонах британського чемпіонату BSB, який вважається сильнішим за німецький у класі Superstock.

Молодий Тимур Костін виступає у ще одному сильному національному чемпіонаті, можливо, найсильнішому в Європі – іспанському ESBK у класі Superdtock600. У нинішньому сезоні там пройшов поки що лише один етап із двох гонок і вже фінішував у топ-10. А Ірина Надєєва минулого року дебютувала у жіночому чемпіонаті WorldWCR. На жаль, перший сезон Ірини був зіпсований тяжкою травмою, через яку вона довго не могла виступати, а нинішнього сезону вона виступає також у ESBK у класі Yamaha R7 Cup.

Ковзанярський спорт

Ковзанярський спорт – один із тих видів, у яких Україна має глибокі традиції, але широкому колу вболівальників цей пласт спортивної історії України практично невідомий. Наприклад, першим радянським чемпіоном світу з ковзанярського спорту став український спортсмен Олег Гончаренко. Харків'янин був одним із найсильніших ковзанярів світу у 50-х роках минулого століття, став триразовим чемпіоном світу, дворазовим чемпіоном Європи та дворазовим призером Олімпійських ігор на довгих дистанціях. Навіть після закінчення спортивної кар'єри Гончаренко залишався популярним і став почесним громадянином двох міст – американського Денвера та норвезького Осло, а з першим титулом чемпіона світу у 1953 році українця особисто привітав легендарний норвезький ковзаняр, п'ятикратний чемпіон світу та восьмиразовий чемпіон Європи. Ту коротку телеграму від нього Гончаренко зберігав до смерті у 1986 році.

Вже під прапором незалежної України, у першій половині 90-х Юрій Шульга з Луганської області входив до топ-10 чемпіонату світу у класичній комбінації та чемпіонату Європи.

У жіночому ковзанярському спорті Віра Бриндзей виграла чемпіонат світу 1977 року у класичній комбінації, Тетяна Шелехова, Тетяна Тарасова та Валентина Лаленкова ставали віцечемпіонками світу. Лаленкова також вигравала срібло, а Шелехова – бронзу чемпіонату Європи.

У найближчому майбутньому продовжити ці традиції здатний молодий ковзаняр із Сум Гліб Хочин. Українець двічі поспіль виграв турнір Viking Race, неофіційний чемпіонат Європи U-16, став першим представником України, який увійшов до підсумкових топ-10 юніорського чемпіонату світу та є одним із найкращих ковзанярів світу у своєму віці. Більше того, Хочин уже «йде з випередженням графіка» американця Джордана Столца, головної молодої ковзанярської зірки останніх років, який у віці українця на юніорському чемпіонаті світу був за межами першої двадцятки. Також прогресує старша сестра Гліба Софія Хочина, яка минулого сезону оновила національний рекорд на дистанції 500 метрів. Цей рекорд тримався чотири десятиліття.

Шорт-трек

Родич ковзанярського спорту, який «живе» на стандартних льодових майданчиках розміром 30х60 метрів. Цей вид спорту набагато молодший за класичний ковзанярський спорт на 400-метровому овалі, але і в ньому в України вже з'являються переможні традиції.

У середині 90-х років однією з найсильніших шорт-трекісток на дистанції 500 метрів була Наталія Сверчкова, яка піднімалася на подіум етапів Кубка Світу. Зараз Сверчкова – один із найкращих українських тренерів. Її учениця Марія Хохелько у сезоні 2024/25, що щойно завершився, увійшла в історію, як перша шорт-трекістка з України, яка здобула перемогу на Зимовому Юнацькому Олімпійському фестивалі. Також 16-річна Хохелько виграла дві бронзові медалі ЄЮОФ. Ця спортсменка – майбутнє українського шорт-треку.

Ще один вихованець Наталії Сверчкової Олег Гандей виходив до півфіналу чемпіонату світу, а минулий сезон завершив у світовому топ-10 за часом на дистанції 500 метрів.

Також рівно два десятиліття тому, 2005-го року українська четвірка посіла третє місце на чемпіонаті Європи у чоловічій естафеті.

Супермото

Ще одна дисципліна, в якій Україна має світле майбутнє. Супермото – гібрид мотокросу та шосейних гонок, змагання в якому проходять на трасі з твердими та ґрунтовими ділянками. Україну в супермото представляє Євсевій Ковальов, який проводить свій другий сезон у чемпіонаті світу в юніорському класі SM Junior. Минулий сезон Ковальов завершив із титулом віцечемпіона світу за двох перемог на одному етапі в Румунії. Нинішнього сезону українець абсолютно домінує у своєму класі – він виграв усі п'ять перегонів перших трьох етапів і у загальному заліку випереджає найближчого суперника на 29 очок.

Замість підсумків

Ймовірно, до цього списку могли б потрапити й інші види спорту. Наприклад, гандбол, який ще нещодавно був у центрі уваги українців, але останнім часом дещо випав з поля зору. Сюди ж – велоспорт, у кількох дисциплінах якого (шосе, крос-кантрі) ми маємо досягнення та традиції, але вони також випали з поля зору. Можливо, до цього переліку можна включити будь-які інші види спорту. А види спорту, перераховані в цій статті, залишається сподіватися, незабаром займуть своє почесне місце у публікаціях та сюжетах спортивних медіа та серцях українських уболівальників.