Підсумки сезону НБА: тріумф Оклахоми, провал топ-клубів і український слід

Нещодавно завершився черговий, вже сімдесят дев'ятий за ліком, сезон у Національній баскетбольній асоціації. І він приніс дуже багато цікавого шанувальникам баскетболу по всьому світу. Звичайно, всі прихильники помаранчевого м’яча вже в курсі, хто став чемпіоном і які гравці здобули найбільш статусні індивідуальні нагороди. Однак, крім цього, минулий сезон підсвітив кілька цікавих моментів, які надали (або можуть надати в майбутньому) значний вплив на стан справ у найсильнішій Лізі світу. Про них і йтиметься у цьому матеріалі. Отже, почнемо з чемпіонів.

Оклахома має всі шанси стати командою-династією

Вперше у своїй історії чемпіоном став клуб «Оклахома-Сіті Тандер» (як мінімум, якщо брати відлік функціонування цієї франшизи після її переїзду до Оклахоми). І чемпіоном цей колектив став цілком заслужено. Команда катком проїхала по регулярці та побила при цьому безліч рекордів, а в плейоф також довела свою перевагу. Звичайно, були у «громовержців» дуже непрості баталії з «Денвером» та у фіналі з «Індіаною», але в цих командах також не хлопчики для биття зібралися.

І що зараз. «Оклахома» з титулом. Середній вік команди – 25,5 років. Місця в платіжці достатньо (про це йтиметься нижче). Ключові гравці або на своєму піку (Шей), або ще молоді, і він попереду (наприклад, Холмгрен). Ігрового досвіду (через відсутність якого вони й провалилися у минулорічному постсезоні) баскетболісти набралися. Драфт-піки є. Менеджмент грамотний. Тренерський штаб тямущий. Звичайно, все вищеперераховане саме по собі ще нічого не означає, але є всі підстави припускати, що перед нами формується команда-династія на наступні роки – як «Голден Стейт», «Лейкерс» або «Чикаго Буллз».

НБА – дуже динамічна ліга, і в ній необхідно вести кропітку роботу цілий рік у всіх сферах баскетбольного життя, щоб залишатися на коні. Навіть найменший застій або пара невдалих ходів можуть мати плачевні результати. Суперники також не сплять і не дадуть підопічним Марка Дегно спокійно спочивати на лаврах. Але зараз «Тандер» виглядають дуже потужно. І найголовніше – у них ще достатньо простору для зростання.

Не обов'язково мати найбільшу платіжку, щоб бути в топі

Ні для кого не секрет, що у сучасному професійному спорті гроші вирішують, якщо не все, то дуже багато. Проте результати нещодавнього сезону в НБА значно вибиваються з цього правила. Вдумайтеся тільки: у фіналі між собою зіграли команди, які мали лише 22-гу («Індіана») та 24-ту («Оклахома») сумарну платіжку в Лізі цього сезону. І це з тридцяти команд.

При цьому в ростері чинних чемпіонів лише два гравці входять до топ-100 найдорожчих баскетболістів Ліги. MVP сезону, фінальної серії та просто один із найкращих баскетболістів у сьогоднішній НБА в особі Шея Гілджес-Александера посідає тридцять четверте місце, а німецький бігмен Айзейя Хартенштайн розташувався на сорок восьмій позиції. У складі «Пейсерс» таких баскетболістів троє – Тайріз Халібертон (23-тє місце), Паскаль Сіакам (24-та позиція) і Майлз Тернер (86-те місце).

Погодьтеся, співвідношення витрачених грошей і успішності сезону дуже сильно контрастує з франчайзами типу «Фінікса» (три баскетболісти в топ-7 найдорожчих спортсменів Ліги) або «Філадельфії», де вічно проблемний Джоель Ембіїд зі своєю другою за величиною зарплатою в нинішньому сезоні став просто мемом у світі баскетболу.

Тож нинішній розіграш довів, що грамотне управління, якісно побудована гра команди і просто правильний та відповідальний підхід до спільної справи значно ефективніші за мішки витрачених доларів.

MVP регулярного чемпіонату знову став не американець

У тому, що в найуспішнішій спортивній Лізі США значну роль відіграють представники інших країн, вже давно немає жодних сумнівів. Це проявляється у різних рейтингах, статистиці та іншому. Але, мабуть, найкраще про це говорить той факт, що востаннє представник батьківщини баскетболу брав титул MVP у сезоні 2017/2018 (їм був Джеймс Харден). Звичайно, існує ще кейс Джоеля Ембіїда в розіграші 2022/2023, але на той момент він ще офіційно не отримав американського громадянства і вважався представником Камеруну.

Цього разу серію продовжив канадець Шей Гілджес-Александер, який, крім цього, взяв і титул MVP фінальної серії. Безумовно, можна довго говорити про манеру гри Шея та його «вміння» збирати штрафні, але, незважаючи на це, ця звитяга є цілком заслуженою. Друге місце зайняв Нікола Йокіч, на третьому розташувався Янніс Антетокумбо. А де ж представники США? Найкращим із них став Джейсон Тейтум, який посів четверте місце в загальному заліку. При цьому він має нуль (!) перших і других місць зі ста можливих.

Якщо так піде й надалі, то незабаром представників США у баскетболі підколюватимуть так само, як канадські колективи в НХЛ, де клуби, які представляють родоначальників хокею, не можуть виграти Кубок Стенлі з 1993 року.

Переходи топзірок трапляються навіть у середині сезону

На початку лютого в Лізі відбулася подія, яка довгий час обговорювалась більше за результати зіграних матчів, котирування на чемпіонство або майбутній Матч всіх зірок. Ним став обмін Луки Дончіча в «Лейкерс» на Ентоні Девіса (там були замішані й інші гравці, але саме ця пара стала ядром цього трейду). Обмін баскетболістів такого калібру відбувається в НБА нечасто. А щоб таке сталося посеред сезону – то й взагалі зовсім рідко. Склалося враження, що цей трейд торкнувся в НБА абсолютно всіх: починаючи від управлінців Ліги та баскетболістів інших команд (деякі з них відкрито обговорювали його на ігрових лавах прямо під час матчів своїх колективів) – до простих уболівальників, особливо в Далласі та Лос-Анджелесі.

Звичайно, чисто спортивні результати цього трейду поки що рано оцінювати, і вони менш ніж за пів року не принесли очікуваних результатів жодній із сторін. «Даллас» втратив серце своєї команди і (з «допомогою» численних травм) скотився від фіналіста минулого сезону до команди рівня плей-ін у нинішньому. У свою чергу, перший спільний похід за титулом від Леброна та Дончіча також не приніс гарних результатів і завершився безславним вильотом «Лейкерс» у першому ж раунді плейоф.

Але нинішній сезон точно не був у пріоритеті для жодної зі сторін. Цей трейд явно на перспективу, особливо для «Лейкерс», які лише завдяки своєму імені просто зобов’язані мати в складі гравця топового калібру. Його справжні результати ми побачимо пізніше, а зараз можна констатувати той факт, що обміни зірок у середині сезону цілком можливі в нинішній НБА – а не лише в баскетбольних симуляторах на ігрових консолях.

Бонус. Михайлюк та Лень продовжили свої виступи в Лізі

Звісно, за мірками НБА Святослав Михайлюк та Олексій Лень є не дуже помітними постатями. Можна навіть сказати – маленькими. Але для українських шанувальників баскетболу вони логічно є одними із найцікавіших гравців у Лізі, на рівні з її найкращими представниками. Тому траєкторія їхніх виступів завжди перебуває під пильною увагою.

Свят Михайлюк провів сезон в одній із найгірших команд НБА, але поступово зумів стати гравцем ротації «Юти Джаз» і награв за сезон цілком нормальні 38 ігор (13 із них – у старті), у яких в середньому за 20 хвилин, проведених на паркеті, заробляв 8,8 очка + 2,4 підбирання + 2 передачі. Були в нього і 16 ігор з 10+ набраних очок і цілих 27 пунктів проти чинних чемпіонів (нехай навіть у мало кому цікавому матчі під кінець регулярки).

Більш насиченим вийшов сезон у Олексія Леня. Український бігмен починав його в «Сакраменто», де грав не надто багато, але часто (36 ігор, 3 з них – у старті), проводячи на майданчику в середньому 7,2 хвилини та набираючи за них 2,2 очка + 1,8 підбирання. Однак у середині сезону Лень був відрахований, але дуже скоро його підібрали «Лейкерс», які явно відчували дефіцит гравців у передній лінії. На жаль, один із найкращих шансів у своїй кар’єрі Олексій не використав. У компанії з Дончічем та Леброном українець провів лише десять матчів (4 з них – у старті, 12,2 хвилини на майданчику) та відзначився в них середніми цифрами – 2,2 очка та 3,1 зібраного відскоку. При цьому отримуючи не найприємніші відгуки про свою гру.

Тепер для наших баскетболістів починається вирішення традиційного літнього завдання, яке звучить: чи зможуть вони залишитись у НБА ще на один сезон? Свят Михайлюк має негарантований наступний рік контракту. Очевидно, що «Лейкерс» не стануть чіплятися за Олексія Леня. Загалом, влітку їхнім агентам буде над чим працювати.

Але це буде згодом. Зараз важливо відзначити, що кар’єра наших баскетболістів у НБА продовжилася. А представництвом двох гравців у найсильнішій Лізі світу зараз можуть похвалитися далеко не всі країни – у тому числі й ті, в яких баскетбол перебуває на значно вищому рівні розвитку, ніж у нас.