Схилимо голови. Чемпіон Європи, учасник Олімпіади загинув під Глуховом

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує зіркового важкоатлета Олександра Пелешенка, дворазового чемпіона Європи, учасника Олімпіади-2016, який пішов захищати Україну з перших днів повномасштабного вторгнення і загинув рік тому, 30-річним, у ДТП в зоні бойових дій.

Життєвий шлях

Олександр Пелешенко народився 7 січня 1994 року в селі Петровське Ровеньківського району на Луганщині. Все своє довоєнне життя Олександр присвятив важкій атлетиці.

Він був успішним спортовцем: дворазовий чемпіон Європи у вазі до 85 кг у 2016 та 2017 роках. Крім золотих медалей за сумою, Пелешенко у тоді ж виборював й «малі» нагороди: у поштовху (у 2016 році) та ривку (2017 році).

Учасник Олімпійських ігор-2016: зупинився за крок від олімпійської медалі, посівши четверте місце із сумою 385 кг.

Учасник чемпіонату світу-2015 – четверте місце.

Олександр навчався на факультеті фізичної культури Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

На великих міжнародних турнірах Олександр виступав з 2015 по 2017-й, після чого у 2018-му його відсторонили від змагань через позитивний допінг-тест, який виявив в його організмі заборонену речовину хлорталідон. Пелешенко отримав дискваліфікацію до 2026 року. Але це не змусило його покинути спорт. Він створив власну команду «AVC team», працював тренером, організовував змагання та проводив семінари. Одним з його підопічних був Владислав Чекан – чемпіон світу серед юніорів 2021 року з сучасного п’ятиборства. Олександр був його тренером з фізичної підготовки.

У 2017-му Олександр був гостем Sport.ua.

Читайте також:

Олександр ПЕЛЕШЕНКО: «Переїхав із Луганщини тому, що почалася війна»

Бойовий досвід

З рідної домівки в до Городка на Хмельниччину Олександр перебрався з початком російського вторгнення москалів на схід України, тобто в 2014-му. В спорткомплексі «Епіцентр» він мав всі умови для тренувань.

Ще живучи на Луганщині, Пелешенко мав чітку проукраїнську позицію і стверджував в інтерв’ю нашому виданню, що так само проукраїнськими завжди були мешканці його рідного Петровського.

З початком повномасштабного вторгнення кацапів Олександр мобілізувався до лав Збройних сил України і два роки боровся з ворогом на найгарячіших ділянках фронту.

Загинув Олександр торік, за різними даними, 5 чи 6 травня 2024 року, в аварії дорогою з Покровська до Глухова. Йому було 30 років.

Сім’я

У вересні 2021 року у житті Сашка сталася одна з найважливіших і найприємніших подій: він одружився з коханою Діаною. Їх стосунки тягнулися п'ять років. Проте разом парі судилося прожити лічені місяці. 24 лютого 2022-го почалася повномасштабна війна і Олександр пішов на фронт.

…Свої емоції річної давнини Діана відтворила постом в Instagrsam:

«Підготовка до Великодня, чудовий настрій, біжу на закупи, бо має приїхати сестра, а на тижні Саша, в друзів хрестини 17-го, Саша хресний, все прям класно, вагітності 5й тиждень, плануємо разом вже всім по його приїзду розповісти, батькам зробити сюрприз, замовити конвертики, і решту.

Йду з магазину з тими пакетами, і тут дзвінок нашого друга: «Діана, Саня в ДТП попав». На годиннику 16:15. Я відразу ж про деталі, як, де, коли, ми ж буквально півтори години як говорили. У відповідь: «Нічого не знаю. Набрав поліцейський з місця події, як останній виклик був». На моє питання який стан, в свідомості чи ні – нічого. Госпіталізували до лікарні.

Я цей свій крик і плач на Лятошинського памʼятаю як зараз. В один момент така неясність. Дзвінок сестрі, батькам, подрузі, біжу додому, пробую щось вияснювати, на телефоні, зібрала сили докупи, батьки летять на Київ. Надія є.

Перед тим буквально за пару днів Сашу перевели в інший підрозділ, і треба було їхати з Покровська в Глухів, і я ж ще така «не пускайся в дорогу вночі, бо дороги не знаєш, та й ніч, куди, краще зранку». Клятий цей Глухів, і та дорога, клята та служба… Саша ж завжди з Добрим, і завжди власною машиною. І не перший раз в таку дорогу, і вночі, і все, і всяке».

15 грудня 2024-го Діана народила від Олександра синочка Давида. Цю подію вона трохи згодом символічно відзначила, запаливши на могилі тата в селі Поскладанівці фаєр.

Читайте також:

Схилимо голови. Важкоатлет, призер ЧС і ЧЄ, поліг у боях під Авдіївкою