ГЕРАЩЕНКО: «Вони хаотичні, язик на бік – побігли. А досвідчений аналізує»

Одна з найкращих легкоатлеток України, фіналістка Олімпійських ігор Ірина Геращенко поділилася професійним розбором техніки стрибка у висоту. Вона пояснила, з чого складається якісний стрибок, що важливо у розбігу, як впливає відштовхування, чому психологія грає ключову роль – і як усе це поєднати на практиці:

«Навіщо потрібні позначки на доріжці? У нас є орієнтовне місце відштовхування біля стійки, щоб була правильна траєкторія переходу над планкою. Щоб вчасно зробити мах, тримати плече над планкою. Щоб було більше часу перейти над планкою, прогнутися, підняти таз, забрати ноги – щоб жодною частиною тіла її не зачепити.

Як і у довжині, так і у висоті має бути точне влучання у місце відштовхування. У стрибунів у довжину це критично відіграє роль, у нас – плюс-мінус сантиметри: ось стійка, а ось місце для відштовхування.

Чому розбіг та індивідуальний підхід – ключові для успіху? Дуга в усіх різна: у когось 12 стоп, у Ярослави – 16 чи 17. Це абсолютно різна швидкість розбігу, різне місце відштовхування, зовсім інший кут вильоту над планкою. У мене з Юлею Левченко так, ми тренуємося в одного з тренера понад десяток років, і зовсім по-різному з нею стрибаємо.

Тренер має знайти індивідуальний підхід до кожного зі спортсменів, щоб розуміти ці особливості й починати їх підкріплювати. І тому дуже часто спортсмени змінюють розбіг, коли розуміють, що на чомусь засиділися чи у чомусь треба прогресувати.

Як змінюють розбіг провідні суперниці? Елеанор Паттерсон ще взимку змінила розбіг, раніше розганялася чи не біля трибун. Зараз у неї він коротший, з місця. В Оліслагерс теж інший розбіг, вона більше набігає на планку. Коли перетягує крок та відштовхується ближче до планки, то це говорить про те, що вона не влучає у відштовхування, не може чітко та правильно зробити перехід над планкою. А якщо трохи далі відштовхнутися, то летітимеш у довжину і треба тоді летіти до ями.

Читайте також:

ФОТО. Українська легкоатлетка вперше стала мамою

Горизонтальну силу, яку набуває спортсмен під час розбігу, слід перетворити на вертикальну. Треба робити все правильно та чітко з кожним кроком аж до сантиметра, щоб влучити під час відштовхування, перебуваючи у правильному положенні тіла. Не просто поставити ногу, але й правильно ввійти під час відштовхування. Багато технічних моментів, через що стрибок у висоту і важкий: маєш горизонтальну швидкість з дугою перевести у вертикальну. І якщо трішки не у той бік нахил – то все, стрибок не вийшов.

Що таке розумний стрибок і як цьому навчити дітей? Тренери просто беруть палицю звичайну і навіть не треба сили прикладати – кидаєш її під певним кутом, і вона або до ями летить, або по траєкторії робить стрибок. І це насправді розумний стрибок, але до нього треба прийти. Дітям у 13 років це дуже важко пояснити: вони хаотично, язик на бік та й побігли. Планка стоїть – добре, впала – ще одну спробу зробити. А дорослий, досвідченіший спортсмен аналізує, підключає критичне мислення, дізнається більше інформації, спілкується з тренером – є комунікація, що зручно або незручно.

Чому важлива присутність тренера? Коли тебе не веде тренер, коли він не може показати твої помилки... Якщо стрибун сім тижнів без тренера, то важко, бо має завжди бути хтось збоку, щоб дивився та підказував. Коли ти сама робиш аналіз – це круто, але треба, щоб тебе хтось зняв на відео, наскільки ти чітко робиш крок за кроком.

Як психологія впливає на результат? Дуже велику роль відіграє і психологія: якщо десь перетягнув розбіг, то вже потім починаєш метушитися і заступаєш у цей момент з відштовхуванням. Тоді буде неправильний кут вильоту. Один із досвідчених тренерів сказав, що дуже розумний стрибок – це якщо все зробити правильно на землі, а далі по траєкторії сила тяжіння тебе сама перекине».